Рівень тризіркового готелю (Поліна, Ксюша)
Наша компнія відпочивала в готелі Greenwood Resort Hotel міста Кемер, що знаходиться в країні Туреччина.
Відгук:
Відпочивали з подругою з 1 по 15 вересня 2007 р. Ну що сказати? В принципі, готель, більш-менш.АЛЕ!!Ці маленькі "але", убили весь відпочинок. По-перше, готель стоїть на 2 лінії й пляж у метрах 300 від готелю через дорогу. Це для нас було несподіванкою, тому що в агентстві нам продавали його як готель 1 лінії. Номери стандартні, як у самому будинку, так і в бунгало. Сам готель побудований по типу "пасажу", тобто номери розташовуються квадратом усередині порожнього простору, критого дахом, ближче до сходів - старий ліфт. Номера виходять на 3 сторони: до в'їзду в готель - це тихі номери, їх небагато, вони все давно заброньовано керівництвом готелю, до басейну - це бич божий, тому що ранком там плещуться німці й турецькі діти, а ввечері анімація, і на пустир (територія поруч викуплена, видимо, незабаром будуть будуватися) - це не погано, але ближче до кінця будинку, дійсно, до вечора вантажать сміття. Якщо любите тишу - канючте бунгало. За 25 баксов його вам з радістю видадуть. Там тихо й ресторанною їжею не пахне, як у самому будинку.
Росіян в готеліі не багато, приблизно 1/4. В основному німці й турки. За 2 тижні відпочинку ми з подругою встигли їх зненавидіти: премерзенні нації: живуть за принципом що природно, те не соромно. Це: і старі німкені-топлес на пляжі, і сякання у вас над вухом у ресторані, і брудний посуд біля дверей номерів (хоча прохання "їжу й напої в номери не носити" написана не тільки на російському), і кінське іржання за столиками в 2-3 години ночі в готелю. Звукопровідність як і запахо провідність відмінна! У ніч із 11 вересня на 12 у Туреччині почався рамазан. Це мусульманський піст. Наш гід просив поважати традиції країни (і правила пристойності) і не ходити в плавках і купальниках по холі готелю, у пляжному одязі не з'являтися в ресторані. Для німців цих правил не існувало. Принцип: я заплатив, а на інше - наплювати, був помітний неозброєним оком. Тепер із приводу персоналу: на ресепшені небагато розуміють по-англійському, одне-два слова по-російському, але не більше. Видно, це пояснюється тим, що в Гринвуді туристи в основному, з Німеччини. Особливо дратує присутність столика, за яким сидить якась Таня з Росії. Вона посаджена туди для допомоги російським туристам у рішенні виниклих проблем. Але, швидше за все їй просто не пояснили її функції - цілий день вона дефілює по території гринвуда в зухвалих одежах і голосно (пардон) ірже. Так що довідатися місцеперебування цієї особистості на території можна довідатися по яскравому одязі й дикому іржанні. Якщо вже кому вона й допомагала в готеліі - так це місцевим туркам. Ми коли її перший раз побачили, то подумали що це туристка хихикає з турками по кутах - виявилося вона теж працівник готелю.
Тому якщо виникла проблема - вирішуйте її самі!Від Тані ви одержите клятвенну обіцянку Вам допомогти й погляд, що ненавидить, у спину. У магазинчиках готелю всі продавці в основному пояснюються по-російському. У шкіряному магазині при готелі хазяїн-продавець Женячи (як він представився), лагідний, як бездомний кіт. Сам підійде познайомитися. У ресторані скромний вибір блюд як на сніданок, так і на обід з вечерею. Шеф-кухар дуже намагається зробити кухню європейською, але, не захоплюйтеся салатами - це як, правило, ті продукти, які не з'їли вчора й позавчора. Вони порізані, залиті майонезом щоб було не зрозуміло, посолені, і наперчені. Запасіться таблетками від розладу шлунка!Така практика не тільки в цьому готеліі. Якщо ви небагато знайомі з ресторанним бізнесом, то напевно знаєте, що така практика скрізь. Інакше готель прогорить на ресторані. Перед відкриттям вибудовується черга вічно голодних турков і німців.
І це незважаючи на те, що, якщо ви були на екскурсії й не встигли на обід-вечеря-сніданок, поруч із басейном є снэк-бар, де виставляють нез'їдене - лопай, поки з вух не полізе!! Але, підійдете до кінця якої-небудь трапези в ресторан - приладів на столах може не бути. А лукаві офіціанти, поки не скажеш голосніше, вилку з ножем не поспішають принести. Тепер про номери. Прмберають задовільно. Рушники міняли не щодня. Білизна - 1 раз за 7 днів. У ванні: шампунь (місцевий, розлитий у флакончик покоївці з великий міхура без етикетки), мило. Що стосується території готелю. Вона, дійсно, дуже невелика. На задньому дворі, клітки із кроликами й курми, що репетують, яких іноді випускають. Так, разом із цією живністю в ресторані бігають кішки, які іноді по-хамськи сплять у холі на кріслах. Анімація - для німців ведеться на 3 мовах: німецький, англійський, росіянин з жахливим акцентом і помилками. В 9 годин на сцену витягають дітей і під музику "на крокуючих каченят бути схожими хочуть" ті повторюють нескладні рухи. І це щодня!!! Те саме!!! В 10-11 починається "разважальна" для дорослих. Гумор - нижче пояса, м'яко, говорячи, туалетний. Німцям подобається. Ми з подругою зав'янули через 5 хвилин і в міркуванні: куди б податися?- виповзли з готелю.
Дітися в селищі Гейнюк, у загальному-то, нікуди. Праворуч від готелю - " Алекс-Бар" з дискотекою. Дискотека - це голосно сказана. Насправді це маленьке пропахле потом приміщення, розміром з більшу кімнату в стандартній квартирі. Врахуйте, вхід безкоштовний, але там ви повинні що-небудь купити з напоїв. Обов'язково спиртне. Так прийнято. Ціна простого стаканчика пива від 6 доларів. Ліворуч від готелю розташовується Ленінський проспект із місцевими крамничками й товарами невискї якості. Починають крамнички працювати з 12 і до 24.00. Продавці все пояснюють по-російському. Отже, якщо для вас не принципове море, що ранком повинні обмивати ваші тапочки, не потрібна анімація, ви завжди без претензій до якості їжі й спокійно ставитеся до божевільних туристів з германії й скажених турківз родинами - цей готель для Вас.
Період відпочинку:
з 01 Вересня 2007 по 15 Вересня 2007
Советуем посетить
|
